Ти казав "наречена" і плакав,
Почуття приховати несила.
Але губи її, немов маки,
Лиш мовчали. "Що трапилось мила?"

Білим птахом взлетіло дівчисько -
Не повернеться більше до тебе.
І уперше відчув, як десь близько
Загуло, обірвалося небо...

Закінчилось життя поетичне,
Загубилось яскраве, принадне.
Почалося життя прозаїчне -
Чорно-біле, просте, односкладне.

Ти упевнено йшов, горделиво,
А в той вечір уперше спіткнувся.
У обіймах безмовної зливи
Ти на зло їй свідомо забувся.

Да. Краще так.
Все тексты автора